Жива [Zhyva] lyrics

Скільки думок, скільки непрошених

Скільки зерна та й не пророщено

Скільки думок, скільки непрошених

Скільки зерна та й не пророщено

Скільки машин назавжди зламаних

Скільки людей на моїй пам'яті

Я обираю собі вбрання

Ти з нею бачишся востаннє

Ти не впізнаєш мене

В мене кольорові сни тепер

А в очах глибина від блакитних озер

Люди встають і одягаються

Люди назад не повертаються

Ти не впізнаєш мене

В мене кольорові сни тепер

А в очах глибина від блакитних озер

Ти не впізнаєш мене

Кров немов гаряче золото

А тепер прощавай, нас не бачить ніхто

З холодними долонями ти

А я жива

Жива і не залізна

Цій душі в твоїх долонях тісно

Ти не впізнаєш мене

В мене кольорові сни тепер

А в очах глибина від блакитних озер