Мені здається часом, що солдати,
які померли тут серед полів
Лягли не в землю нашу спочивати,
А обернулись в білих журавлів..
Вони до цього часу з часів тих далеких
Летять і голоси нам подають .
Чи не тому так часто і печально
Мовчим, проводжаючи поглядом їх путь
Летить, летить по небу клин стомлено,
Летить у вечірньому тумані,
І в тому строю є містечко вільне,
Воно, можливо, судилося мені ..
Настане день, і тихо з журавлями
Я попливу в такий же сизої імлі,
Як птах, озвусь до вас під небесами
Усіх, кого залишив на землі.
Мені здається часом, що солдати,
які померли тут серед полів
Лягли не в землю нашу спочивати,
А обернулися в білих журавлів..