В істериці кружлялась мама Валя,
На задньому фоні завмер тато Толя,
В радіусі метра запанував жорстокий хаос,
Коли всім ясно стало - син зостався без диплому...
Мама не кричи, досить плакати не смій,
Я не суперечу треба, але послухай, батько,
У мене своя хвиля і на своїй хвилі,
Мене десь чекає успіх,
Боже, як хотів я уздріти світло,
І як уважав би слідним жити мріяв,
І от якось, як зазвичай, я літав уві сні,
Раптом узрів сонце і тоді собі сказав:
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Це був сон,
В якому я не прогорав, не печалив рідних і не вимагав нічого,
В якому мені не прийшлось,
Ховати очі і брехати давнім знайомим, мовляв в житті моєму все файно,
В моєму рюкзаку - кілька майок, шкарпетки,
І нехай початок залишає бажати кращого,
Всі, хто мне пам'ятають, знають я не був таким,
А значить і у вас вийде!
Адже все що я бажав - це бачити світло,
І як уважав би слідним жити мріяв,
І от якось, як зазвичай, я літав уві сні,
Раптом почувши музику я сам собі сказав:
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Боже, як хотів я уздріти світло,
І як уважав би слідним жити мріяв,
І от якось, як зазвичай, я літав уві сні,
Раптом узрів сонце і тоді собі сказав:
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!
Я обираю - жити в кайф!