Вірш:
"І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!"
Виє поламана ніч.
Без дна і облич,
Зарева жар, і небо.
Ти була завжди моя,
А коли настав час.
Мила, я віддав усе, аби стати за тебе.
До поки є.
І серце б'є...
Люди спати, а ми голі і злі.
Губи в правді, руки в красній воді.
І сміятись, не ховати лице!
Для них воля - сміття.
А для нас - понад усе!
Ти будеш завжди моя.
Як мелодія.
Рідних пісень і мами.
Ти будеш завжди моя.
Як рідна земля.
І тебе таку єдину люблю до нестями!
До поки є.
І серце б'є.
Люди спати, а ми голі і злі.
Губи в правді, руки в красній воді.
І сміятись, не ховати лице!
Для них воля - сміття.
А для нас - понад усе!
Люди спати, а ми голі і злі.
Губи в правді, руки в красній воді.
І сміятись, не ховати лице!
Для них воля - сміття.
А для нас - понад усе!