Місяць у знаку Скорпіона
Це її час
Всі після неї були копіями
Безбарвними і німими
Коли уявляю її образ - жахаюсь
У поглядах шукаю обриси
Що на неї схожі
Розумом проти серця борюсь
Але в кінці розповіді
Серце робе теж саме
І я відриваюсь...
І блукаю,
Шляхами днів, які минули
То була магія, немов зім'ятий шовк
На її грудях.
Ref.:
А від людей,
Я ховаюсь і не кажу про те,
Адже як я їм поясню,
Що хоча ти і чужа, але моя
І ще зберігаю я ту оману.
Вона завжди танцювала,
Така зухвало молода.
Її дні починались лише тоді
Коли сутінки володарювали.
І тиша знаходе шлях
У ночі сріблястій.
І блукаю,
по тим місцям, де ти була моєю,
Але крадеться ранок
І забире усіляку надію
Доки я прокидаюсь
Ref.:
А від людей,
Я ховаюсь і не кажу про те,
Адже як я їм поясню,
Що хоча ти і чужа, але моя
І ще зберігаю я ту оману.
Що хоча ти і чужа, але моя
Що хоча ти і чужа, але моя...
Кожен день фарбую тужними нотами,
Кожен сон утілюється у життя
І тоді ти тут і я божеволію...
Ref.2х.:
А від людей,
Я ховаюсь і не кажу про те,
Адже як я їм поясню,
Що хоча ти і чужа, але моя
І ще зберігаю я ту оману.