Та забіліли сніжки
По битій дорозі,
Ой по крутій горі
Та заболіло тіло
Бурлацькеє, біле
Ой в чужій стороні
Та ніхто й не заплаче
По білому тілу,
Ой по бурлацькому.
Та ні батько ж, ні ненька,
Ні брат, ні сестриця,
Ой ні жона його.
Та тільки ж той заплаче,
Гірко заридає
Ой товариш його.
Ой брате ж мій, брате,
Вірний товаришу,
Ой скоро я й умру.
Та поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
Ой в вишневім саду.
Та в вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Ой під калиною.
Да вранці жи соловейко
Сяде на калині,
Ой росу обіб’є.
А увечері пізно
Прилетить зозуля,
Ой пісню закує