Любив тебе за рідних найсильніше,
Він чесний, добрий, зовсім інший,
Завжди готовий життя своє віддати -
Для тебе він сестра і замість брата.
Дарує всім любов – тобі кохання.
Ти боляче зробила – зламала крила!
У рідкісні години замість мовчання,
Він поділяє біль зі мною і сподівання.
Наперекір своїй свідомості вважає,
Що щось зробив не так – себе картає…
І кожну ніч він плаче як дитина,
Зцілити хоче душу таким чином.
Пішов би за тобою на край світу,
Зробив би він усе, що забажала!
В душі у нього розмаїття квітів –
Неначе зірка ти йому сіяла.
Він думає про дівчину з учора -
Тепер він вільний від печалі й болю.
І без твоїх розмов спокійно вдома -
він забуває дівчину з учора…
З ним буду інколи вести розмову,
Про те минуле кохання незабутнє.
Він є найкращий, друг мій новий!
Думками зазираємо в його майбутнє -
Тобі тепер потрібне плече могутнє.
Біль не зникає – провина серце крає…
Пішов би за тобою на край світу,
Зробив би він усе, що забажала!
В душі у нього розмаїття квітів –
Неначе зірка ти йому сіяла.
Він думає про дівчину з учора -
Тепер він вільний від печалі й болю
І без твоїх розмов спокійно вдома -
він забуває дівчину з учора…