Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Завів мене дурний розум на чу…, ой на чужу сторон[у].
Щой в чужій же сторінонці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому співа, ой співа соловей[ки].
Співай, співай, соловейко, двома голосами,
А я сяду та й заплачу дрібни..., ой дрібними сльозам[и].
Як зорву я з рожі квітку та й пущу на воду,
Пливи, пливи, з рожі квітка, та й до ..., та й до мого род[у].
Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться,
Ждала, ждала, мати дочку та й ста..., ой та й стала журить[ся].