Я сьогодні від вас від'їжджаю
Боронити ріднесенький край;
Може верну, а може загину, |
Ти, дівчино, про мене згадай. |(2)
Ти згадай ті щасливі хвилини,
Як любились, кохалися ми;
Твоє личко - рожевий цвіточок |
Твої очі чарують мене. |(2)
А удома старенькая мати мати,
Свого сина в віконце вигляда:
Чи повернеться з Чорного Лісу, |
Чи полегшить матусі життя? |(2)
Ой не плач, не ридай, стара мати,
Твого сина на світі вже нема.
Він загинув в жорстокому бою, |
Залишилась могила німа.1 |(2)
Ой у полі висока могила,
Кругом неї шовкова трава.
Поскидайте, друзі, мазепинки, |
Бо вже вірного друга нема. |(2)
Поскидали вони мазепинки,
І клялися за нього пімстить,
Щоб вже кров не лилася даремно, |
І щоб неньку стару звеселить. |(2)
Гей друзі, пімстіть смерть свого брата,
Що віддав своє юне життя,
В боротьбі їз наїзником-катом, |
Щоб повстала Вкраїна вільна. |(2)
1. Мається на увазі "безіменна могила"