Я не хочу більше знати, хто ти є насправді,
Я не бачу правди у твоїх очах.
Я не розумію, як ти можеш так жити,
Себе не любити. Любові вже нема.
Я сказати не можу ані слова,
Наша мова – спілкуємось по SMS.
Ти пробач мене, любий, твої очі…
Та їх бачу я в останній раз.
Я не хочу більше знати, хто ти є насправді,
Що скриваєш ти, що лежить на серці.
Сонце тихо посміхнеться,
Біллю віділлється... у твоїх очах,
А літа немає!
Скільки болі та страждання
Ти мені даєш, тільки необхідність
віддаєш.
Але я вважав тебе за ту єдину
Людину у моєму серці!
Як мені зробити, щоб ти мене
пробачив?
Я не хочу більше знати, хто ти є
насправді,
Що скриваєш ти, що лежить на серці.
Сонце тихо посміхнеться,
Біллю віділлється...у твоїх очах
А літа немає, немає, немає!
Там літа немає, там літа немає!
Я не хочу більше знати, хто ти є
насправді,
Що скриваєш ти, що лежить на серці.
Сонце тихо посміхнеться,
Біллю віділлється... у твоїх очах,
А літа немає!
У твоїх очах, у твоїх очах
Правди там немає!
Правди там немає