With God on Our Side [Ukrainian translation]

Не питайте про вік мій,

не питайте ім'я.

На Середньому Заході

народився був я.

Народився і виріс,

і затямив гаразд:

це земля наших предків,

і Бог — Він за нас.

Хай історики пишуть,

я скажу навпростець:

появилися білі —

індіанцям кінець.

Появилися білі —

і ніхто не поміг.

То ж народ молодий був,

і Бог був за них.

Із іспанцями бійка

була–відгула.

І війна громадянська

давно відійшла.

Вічна слава героям!

Не затьмарить їх час!

І була перемога,

і Бог був за нас.

Першая Світовая

закінчилася все ж.

А чому воювали —

далебі, не збагнеш.

Та я добре затямив:

(цим пишались не раз!)

не рахують убитих,

коли сам Бог за нас.

Другої Світової

відгриміли громи.

Ми пробачили німцям,

і тепер друзі ми.

Шість мільйонів спалили

вони в печах своїх...

Та ми з німцями друзі,

і Бог також за них.

Але є росіяни —

ворог номер один.

Це якщо воювати,

то із ворогом цим.

Щоб і страх, і погорда,

і ненависті сказ...

І триматися гордо,

адже сам Бог за нас.

Правда, є тепер зброя —

понад зброї усі.

І якщо нас примусять,

застосуєм її.

Натискаєш на кнопку —

і світ вибухне враз.

І ніколи не взнаєм,

чи Бог справді за нас.

У години розпуки

мене страх огорта:

це ж колись поцілунком

Юда зрадив Христа.

І питання пекельне

прямо кидає в дрож:

Бог — він був за Іуду?

За Іуду — також?

Ох, питання прокляті —

аж гуде голова!

І збентеження дике

не дається в слова.

Тільки піснею рветься,

тільки в пісні гукну:

— Та якщо Бог за нас —

Він зупинить війну!

© Микола Байдюк, переклад, 2016