Крокую з друзями. Хрещатик у юрбі.
А на Майдані Незалежності лунає спів…
Ці незабутні дні – могутній вітер змін.
Стояли з вечора до ранку, минали дні -
Надія всіх нас об‘єднала і спільний гімн...
Далекий світ – близький він нині.
Чи ми могли коли-небудь гадати,
Що разом, у тяжку зимову днину,
За справедливість будемо стояти?
Кружляє вітер Революції в повітрі -
Обличчя у людей такі привітні!
Думками і словами, а також діями
про краще майбуття ми мріяли…
У магію славетних дивних днів
Зачарувався дивовижний вітер змін…
Думки рояться – тепер все прояснилося.
Далекі спогади нагадають минуле.
У мене відчуття, неначе все наснилося.
В душі розчарування - мрії не здійснилися!
Все кануло в минуле - про революцію забули…
Цей дивовижно буйний вітер змін
Не кличе більше нас до бою.
В країні всюди повний штиль, і він
рефлексія депресії й спокою.
Лиш тільки Бог наш знає,
Коли цей вітер знову завітає…