Моє життя - то темні мандри,
Серце вказує мій шлях.
Коли кінець, не можу знати,
Та я знаю, де почав.
Кажуть, я надто юний розуміти
Кажуть, я у полоні снів,
Та життя мине, як очей не відкрити.
Що ж, тим краще мені.
Тож розбудіть мене негайно,
Як старшим та мудрішим стану.
Весь цей час я себе шукав
І не знав, що заблукав.
[x2]
Я намагався підіймати тяжкий світ,
Та маю лише дві руки.
Я сподіваюсь побувати скрізь,
Та не сплановані думки.
Хотів би вічно я лишатись молодим,
Стулять очей не боючись.
Життя — це гра, подарована всім,
А кохання — це приз.
Тож розбудіть мене негайно,
Як старшим та мудрішим стану.
Весь цей час я себе шукав
І не знав, що заблукав.
[x2]
Я не знав, що заблукав.
Я не знав, що заблукав.
Я не знав, що заблукав.
Я не знав, що заблукав.