[Інтро]
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
[Приспів]
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
[Куплет 1]
Викину з хати сміття
Далі викину мотлох зі свого життя (оу)
Здихаюсь старих образ
Звільню це місце для купи добра (хей)
Змию цей смуток і сумнів
Вдихатиму ніч з ароматом бузку (ах)
Видалю тих оцих сук
Зіграю прощальну на дудці Kazoo (на дудці Kazoo)
Але на меті думи не прості
Я копила біль в покуті, серед білих стін
Проживала задом наперед, вздовж і поперек
Я вивчала, де весь люд бере ключ від цих дверей
Де є моє місце, де існує відстань
Де я можу бути собою (бути собою)
Та дарма шукала в шафі, під лекало (хей)
Викладена зброя, для бою з самою собою
[Приспів]
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
[Куплет 2]
Полиці переповнені вщент (вщент)
Як би не копити цей бруд мені (ще)
В стіни не ховати сумлінно так шпателем
Плавно рівняти рельєф (ще)
Та не заховати горбів
Від булого кроки переходять на бій
Скільки від себе не тікай
Зрозумій – собою бути, то є твій кайф
Скинути баласт, замінити пласт
В долі нема блату й бартеру, тільки план
Що копити – досвід, чи хлам – обираєш сам
Викидаю свій непотріб геть і іду вперед, де є моє місце
Де мізерна відстань до моїх накоплень і вражень
Ставлю на ваги все, практика, як кисень
Моя мудрість – то є мій важель
Все інше я –
[Приспів]
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину
Викину, викину, викину, викину