Вороны [Vorony] [Ukrainian translation]

Навколо ворони й ченці-сіроманці,

Та я серед них у новій вишиванці

Лежу на просторі, легенька й пригожа.

Вже сонце доросліше й вітер молодший.

Мене відспівали у величі храмів,

Бо я ж наречена, також гарна пані.

Душа моя поруч співала, стояла -

А люди й не знали, лиш тіло сприймали.

Вже доля й молитва мінялись місцями,

Коханий мовчав та хрестивсь у відчаї.

Лице його в темряві ледь-ледь не зникло.

Простила його, хоч мені й було прикро.

Весна, задрижав від печального дзвону,

Зронила три краплі свої на ікону,

Що тихо помежи руками лежала,

Та полум'я весело я цілувала.

Свіча догоріла та впало кадило,

Земля застогнала й могилу створила.

До неба як легка синиця злетіла -

Тепер я на волі, я - Біла Пташина.

Кружля напослід над ріднею у зграї,

Сміюсь, бо вже горя людського не знаю.

Зустрінемось знову, хоч з іншім обличчям,

Бо є вічна воля й мене зграя кличе.