Віють вітри, віють буйні [Viyutʹ vitry, viyutʹ buyni] [English translation]

Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє,

Сидить козак на могилі та й вітра питає:

"Скажи, вітре, скажи буйний, де козацька доля?

Де фортуна, де надія, де слава і воля?"

Його вітер обвиває: "Знаю я, ой, знаю:

Твоя слава козацькая в далекому краю.

Твоя доля козацькая поміж ворогами".

Ой, сів козак та й заплакав гіркими сльозами.