Півночі, до півночі, до півночі їде
потяг нічний
З глибинки до Москви
Спить провідник, сплять
хмільні сусіди
Я все заснути не можу
Тьмяно горять ліхтарі при дорозі
Десь вдалечині завиває гудок
Ось уже почало світати
потихеньку
Похмурий буде день
Віра, ти одна залишилась у мене
Віра, ти одна залишилась у мене
Ніби щастя росте на
чужині
Ніби якийсь дивакуватий
плід
Шукає його вдалечині і донині
Різний маячний народ
Віра, ти одна залишилась у мене
Віра, ти одна залишилась у мене
Віра, ти одна залишилась у мене
Віра, ти одна залишилась у мене
Їду в душу, уповаючи на Бога
Потяг повзе, як по тонкому
льоду
Якщо з ґлузду не з'їду в дорозі
Завтра ж до церкви піду