Спам’ятаю собі ледве-ледве,
Коли ти прибігала, раптом, наче лебідь,
Твоя усмішка, над усе біліша, знайшла мене
Спам’ятаю, як собі гуляли,
Як ми мільйон зірок удвох нарахували,
А зранку вітер їх витер, розніс на мільйон пісень
Спам’ятаю собі ледве-ледве
Той день, що гас на смерть, і раптом, наче мертвий,
Я став один, і сто годин чекав тебе й ридав
Спам’ятаю собі ледве-ледве:
О, скільки ми купалися в коханні, наче в меді,
Й не згадаю ніяк, чи з тобою пішов,
Чи втратив любов