В тиху ніченьку срібноличеньку
Я до серця тебе пригорнув:
Ой, ти, дівчино-чарівниченько,
Я ще досі тебе не забув...
Губи милої - дві пелюсточки -
Лиш для мене тоді цвіли,
Найщасливіші твої устоньки
Лиш зі мною на світі були.
Обнімалися диво трепетом,
Що створили нам наші серця,
Шепотіла ніч ніжним леготом:
Хай тій казці не буде кінця!..
В парку старому ми прощалися,
В далеч кликали нас світи,
Але казка ця не скінчилася,
Що придумали я і ти!..