В пустелі сизих вечорів [V pusteli syzykh vechoriv] [Russian translation]

В пустелі сизих вечорів

В полях безмежних проти неба

О, скільки слів

І скільки снів

Мені наснилося про тебе!

Не знаю, хто ти,

Де живеш,

Кого милуєш і голубиш.

А знаю - ти чекаєш теж,

Тривожно вгадуєш і любиш.

Нехай це - витвір самоти,

Нехай це - вигадка й омана!

Моєму серцю снишся ти,

Як морю сняться урагани.

І я прийду в життя твоє.

Тебе, незнаного, впізнаю,

Як син вигнанця впізнає

Прикмети батьківського краю.

Не знаю, хто ти,

Де живеш,

Кого милуєш і голубиш.

А знаю - ти чекаєш теж,

Тривожно вгадуєш і любиш.

Я ради цього ладна жить.

Всі інші хай проходять мимо,

Аби в повторах не згубить

Одне,

Своє,

Неповториме.

Нехай це - витвір самоти,

Нехай це - вигадка й омана!

Моєму серцю снишся ти,

Як морю сняться урагани.