В парку є одна стежина... [V parku ye odna stezhyna...] lyrics

В парку є одна стежина,

де колись ходила ти, –

бачиться, в піску сріблястім

міг би ще твій слід знайти.

Край стежини проста лавка –

тут сиділа ти не раз,

тут прощались ми востаннє…

Тут мені твій промінь згас.

І коли на серці туга,

наче камінь затяжить,

закиплять в душі питання:

«Пощо жить? Для кого жить?»

Я спішу на сю стежину

і розшукую твій слід,

і відсвіжую твій образ,

що в душі моїй поблід.

І гляджу на лавку з жахом,

чи не мигне тінь твоя?

І сідаю й тихо плачу.

Се Кальварія моя..