В неділю рано, до сходу сонця
Три царі ідуть,
Ой, несуть вони аж три корони,
Пред Богом кладуть.
А Йосип і Марія
Дари приймають,
Через Русалим аж до Єгипта
З дитям тікають.
Ішли вони через поле,
Хлоп пшеницю сіє.
- Ой, сій же, сій же, хлопче, пшеницю,
Завтра будеш жать.
Буде їхать Ірод проклятий
На сивім коні.
Буде питати мечем вогненим,
То ти не скажи.
Ніч минула, день настав,
Хлоп пшеницю жне.
Ой їде-їде Ірод проклятий
На сивім коні.
- Помагай же тобі, хлопче,
В полі робочий.
Чи ти не бачив одної жіни
З дитям їдучи?
- Бачив, пане, бачив, царю,
Як пшеницю сіяв.
- Бодай же тобі кат голову зняв,
Чом ти не сказав?
Зима минула, літо настало,
Хлоп пшеницю жне.
Вертаймось, браття, вертаймось разом,
Бо й не доженем.