1
Малі та великі сини Хеємдаля
Воззвала у тиші я до Всеотця
Підказує пам"ять оповідь давню
За першу людину, як ласка твоя
3
Нечисленні роки Імір існував тут
Пусто було - ні піску ні морей
Хвилі морозної не пробігало
Неба, трави-пасовища, земель
Тільки безодні роззявлене жерло
57
Померкло сонце нещадно
Поглинув Світ океан
Зірок покинуло сяйво
Люті палання дурман
Охоплює чадом небо
Нестерпно жаром коптить
45/47
Вбивали й боролись брати між собою
Сестреві сини зраджували рідство
Стояло у попелі Іггдрасіль древо
Видало тріскіт і відйшло
44
Грем гавкав нестямно під Гніпахелліром
Порвалась мотзузка і Фрікі побіг
Мудрістю сильна я передбачала
Рагнарок Богів Переможців
59
І побачила схід вона вдруге
Землі зелень повстала із моря
Над водоспадом здійнявся орел
Гірська птаха рибу ловила
64
Вона бачила кращу за сонце
Вкриту золотом з Гімлі залу
І віддані тут зупиняться
Щоб навіки пізнать насолоду
65
Та прибув Могутній на трон
Трон для того, хто над усім
Трон для того, править всім