Until It Breaks [Ukrainian translation]

[І куплет:]

На рахунок раз, два, три…

Я народжений із силою сонця та голодом лева,

І мене не кидає в піт навіть найбезжальніша проблема.

Володар унікального стилю, як у 808 драм,

Я не просовую трек, ні, мій трек просовується сам.

Моя мама навчила мене слів, батько – ракети будувати,

Я з’єднав ці знання разом, а ну, що зміг я дістати –

Це доволі розумна зброя, я можу курок спустити, а можу й розправу не чинити,

Тому краще тобі поважати те, що нікому не в силі зупинити.

Ось так!

[ІІ куплет:]

Це ще не кінець…

Адже акули з лівого боку, а з правого змії,

Вони здатні вкусити, незважаючи на усі твої дії,

І не важливо правий чи не правий ти у більшій мірі,

Тому що одного дня вони вп’ються в тебе зубами, уникнувши будь-якої бійні.

А щодо мене, то я дію так, наче мені геть нічого втрачати,

А ти говориш у такій манері, неначе хочеш мною стати,

Та – струнко, солдатику, я ж бо навіть не стою коло тебе,

Я лежатиму в землі, перш ніж нам зустрітись буде треба.

Ось так!

[Приспів:]

Дай мені силу сходячого сонця!

Дай мені правду слів не оспіваних ЩЕ!

І коли останні дзвони залунають, бідняки заспівають:

“Нехай прийде царство МОЄ”

[ІІІ куплет:]

Ця тема вам, браткам з кварталу,

Щоб до знепритоми вас качало.

На зло батьку, що кинув тебе, здобудь все чого мало.

Розрізняй слабкість від старості,

Я стрімко підкрадаюся до самозванців у банальності

Та руйную стилі, що не в силі.

Ви, всі, хитрі типи, вже досить нити,

Я не витрачатиму свій час, дивлячись як ви знову починаєте свої сльози лити.

Я відточую майстерність, засранцю, напруж голову свою!

Ти йдеш в атаку чи лише чекаєш у строю?

Пах, пах, маленьке ти мавпиня,

Бавишся з великими пушками, та це лише призведе до фатального кінця.

Яне брешу, а говорю,

У тебе не має жодного шансу,

Безумнішим, вправнішим стаю, поки ти тремтиш від страху.

Мов, мов за ще більші гроші – найбільший прокол.

Можеш зіграти в банк, а я гратиму твого банку розгром.

Більше жодних помилок віднині, я прийшов прибрати тебе,

Бо я Бенскі, а ти Мозкоправ – зрозуміло це?

Ось так!

[Кінцівка:]

Ми пливемо до буйних хвиль

І об берег свої життя розіб’єм.

Тіло б’ється, доки не зітреться,

Ранок більше не співатиме пісень.

Тому лягай зручніше, вже час спати,

Нехай присниться тобі завтрашній день.

Тіло б’ється, доки не зітреться,

Не співатиме знову пісень.

Бо час вже розтерзав плоть,

І ранок більше не співатиме пісень.