Чом закохані люди
Завжди трохи схожі?
Коли вони крокують повз вас, вони мають
Однакові погляди, в яких одна пристрасть на двох.
То є щасливі люди.
Чом закохані люди
Завжди трохи схожі?
Коли вони мають проблеми,
Що ж, нема чого й казати, нічого для них не вдієш.
То є закохані люди.
І я, я ледве тебе знаю,
Але як би поталанило,
Якби ми йшли б хоч трохи подібні на них.
Можливо, ми б створили собі без зайвої метушні
Місцинку для двох.
Та якщо мої спроби й зусилля того не вартують,
Я не буду намагатися знову,
Ти маєш лише сказати мені про це просто в очі.
Скількі б часу не знадобилося,
Яка б не була ціна,
Я хочу бути щасливою людиною.
Чом закохані люди
Завжди трохи бунтівні?
Вони мають свій власний світ,
Який ніщо не змушує бути подібним на той,
Що нам нав'язано як зразковий.
Чом закохані люди
Завжди трохи жорстокі?
Коли вони говорять про себе,
Щось тримає вас на відстані.
То є речі, властиві людям.