Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс
Ніжно шепоче він казку таємную
Сумно зітха верболіз
Ніжно шепоче він казку таємную
Сумно зітха верболіз
Нічка розсипала зорі злотистії
Ось вони в річці на дні
Плачуть берези по той бік сріблястії
Стогне хтось тяжко вві сні
Плачуть берези по той бік сріблястії
Стогне хтось тяжко вві сні
То йому мариться доля щасливая
В хвилях бурхливих життя
Може озвалося щастя зрадливее
Плаче, шука вороття
Може озвалося щастя зрадливее
Плаче, шука вороття