Вже гуси полетіли ген за небокрай,
У вирі, синьо-білий, ти їх чекай.
Чекай крізь млу осінню, крізь ніч-туман.
Чекай і знов засяє сонце нам.
О, час прощання, мій коханий,
Візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання,
Вогнем-вогнем останнім.
Кришталь горить крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє: "Прощай".
Візьми трояду-ружу і зайди в наш сад.
До тебе спогад рушив, мов зорепад.
Гіркі хвилини смутку крізь дні, роки,
Хай світять нам червоні пелюстки.
О, час прощання, мій коханий,
Візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання,
Вогнем-вогнем останнім.
Кришталь горить крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє: "Прощай".
Кришталь горить крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє: "Прощай".