Кричить корінь мандрагори
На підвіконні життя.
Море і гори – tout le mon.
Bonjour, це я!
А ти, ти така вродлива,
Але і ти колись підеш... теж...
Мила їсть, чому ти тільки п'єш?
Трикутник.
Тримоно-триллер.
І смерть без ножа.
Ми усі саме співчуття.
Те, що сталося з тобою –
Це жах!
Проте не бійся.
Може і в нас є дім?
В нім немає місця
Їм – жахам твоїм.
Там все, як ти любиш.
Там чорно-білого нема.
Тіло – схема, сфера, а в ній вода!
Жах!.. те, що сталося!...