Коли змиршавий бард
Зіпнувся на шляху
З Ґеральтом з Рівії
Про нього пишу
З дияволом зійшовсь
В двобої Білий Вовк
І армію ельфів
Під землю він втовк
Підступні, як щури
Іззаду підповзли
Лютню зламали
І в зуби дали
Вигнав диявол ріг
У ніжну плоть мою
І вигукнув Ґеральт:
«Усіх вас уб'ю!»
Заплатіть Відьмакові
Карбованим сріблом
Карбованим сріблом
Заплатіть Відьмакові
З достатків долини
Зібрався у похід
Він аж на край землі
Зустрітись з ордою
Не статись пітьмі
Всіх ельфів відшукав
У гори їх загнав
Ніколи щоб більше ніхто їх не знав
Всю нечисть він поклав
Грудьми тримав удар
Він друг всьому людству
Тож годі вже чвар
Кінець баладі цій
Герой наш переміг
Здолав лиходія
Тож налити не гріх
Заплатіть Відьмакові
Карбованим сріблом
Карбованим сріблом
Заплатіть Відьмакові
Він друг вам у всьому