Torna a casa [Ukrainian translation]

Я гуляю своїм містом, вітер сильно дме.

Я залишив усе позаду, сонце вже на горизонті.

Я здалеку бачу будинки, вони зачинили двері,

Але, на щастя, я маю її руку і її палаючі щоки.

Вона підняла мене з землі, вкритої шипами,

З укусами тисяч змій я зупиню оберти спіралі.

Вона не слухала тих виродків та їхні лайки.

Одним поглядом вона переконала мене взяти і піти

В подорож, якої ще ніхто не здіснював.

Аліса та її чудеса, божевільний капелюшник.

Ми підемо цією вулицею, невтомно крокуватимемо

Доки твоє волосся не побіліє від старості.

Тому що в мене в руці залишився аркуш паперу і половина сигарети.

Ми затримаємось тут трохи довше, поспіху немає,

Бо в мене в голові написано речення, але я ніколи його не вимовляв,

Бо життя без тебе для мене не ідеальне.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше чекати.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше зникати.

Небо поволі стає прозорим,

Сонячне світло виявляє наші слабкощі.

Солона сльоза намочила мою щоку,

Вона солодко пестить моє обличчя пальцями.

З кров’ю на руках я піднімусь на всі вершини,

Я хочу дістатись туди, куди лише сягає людське око,

Щоб навчитися прощати всі мої гріхи,

Бо навіть янголи іноді бояться смерті.

Бо у мене в руці залишився аркуш паперу і половина сигарети.

Втікаємо від тих, хто переповнений жагою помсти,

З цього материка, тому що зараз тут тісно.

Вчора я був тихим лише тому, що сьогодні стану штормом.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше чекати.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше…

До зустрічі з тобою я був, якщо дозволиш, просто божевільним,

Я носив зім’яту куртку і порізи на зап’ястях.

Сьогодні я почуваю себе благословенним, тут нічого додати.

Це місто вигляне з вікна, коли побачить, що ми приїздимо.

Я шукав рівновагу між станом жертви і судді,

Я тремтів, несучи світло всередині темряви.

І це звільняє тебе від цих сяючих ланцюгів,

І моїх сумнівів – це була смерть чи відродження.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше чекати.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше зникати.

Тож Марлена, повертайся додому, тут холодно без тебе.

Тож Марлена, повертайся додому, я не хочу більше зникати.