Не хочу говорити
Про те, що мали ми,
Хоч цьому не рада
Це вже все позаду.
Не маю більше карт,
І ти зіграв усі,
Нічого сказати,
Як без тузів грати?
Переможцеві - усе,
Інший сумним йде.
Окрім перемоги,
Долі є дороги.
Ніби у руках
Твоїх міцних була я,
Ніби захист твій
Мала я тоді,
Мала я дім твій
За прихисток свій вже
Я не мухлювала,
Дарма чесно грала.
Жереб кинуть боги,
Не мигнувши й оком,
Хтось упасти має,
Любого програє
Переможцеві - усе,
Інший вниз впаде.
Це чітко й ясно так,
Скаржитись ніяк.
Та чи цілує ця
Як я цілувала?
Чи відчуваеш те,
Коли кличе тебе?
Десь в глибині душі
Знай, я все ж сумую.
Та що тут сказати?
Мушу чесно грати.
Суддям краще знати,
Кому щастя дати,
Все бачать глядачі,
Та хто суддям вони?
Знову гра іде.
Любий чи друг цей?
Велике чи мале?
Переможцеві - усе.
Не хочу говорити,
Якщо не хочеш ти.
Як не розуміти?
Прийшов лише на мить.
Скажеш: "Прощавай!"
Вибач, що турбую я
Виглядом сумним,
Вкрай розгубленим
Та бачиш,
Переможцеві - усе,
Переможцеві - усе.
Переможець бере все,
А той інший сумним йде,
Кинуть боги, і оком,
Впасти має і програє,
Геть усе, вниз впаде
Чітко й ясно так.