The Sound of Silence [Ukrainian translation]

Вітаю, Морок, давній друг

От знов до тебе говорю

Бо уява тихо крадькома

Розквітала щиро, як я спав

І видіння, що з'явились в голові

Ще живі

Серед звуків тиші

У цих видіннях я один

Блукав поміж міських щілин,

У сяйві тмяних ліхтарів,

Піднявши комір від сирих вітрів,

Коли в очах майнув неону блиск

Що ніч проріз

Торкнувши звуки тиші

І з того світла виник люд

Сто тисяч від усіх усюд

Люди кажуть та не говорять

Люди чують - слухати не хтять

Люди пишуть свої пісні, завжди німі

Боючись

Турбувати звуки тиші.

“От, дурні, ви не знаєте

Тиша ніби рак росте.

Ось слова мої, я вас навчу

Ось рука моя, вас відведу”

Та слова мої, як тихий дощ пішли

І луною загули в глибинах тиші.

І люд схилився і молив

До бога сяйва, що створив

І знак як засторога був

У словах він спалахнув

І сказав знак, що віщі слова

У метро знайдете на стінах,

В глухих кутках

Їх прошепоче тиша.