The Sound of Silence [Ukrainian translation]

Привіт морок, мій давній друг

Прийшов я знову розмовляти із тобою

Бо уява тихо плазуюча

Залишила свої насіння як я же спав

І видіння, що посаджене було в мозку мойому

Ще залишилася

Серед звуків тишини

У цих неспокійних снів я самотьний йду

По вуских вулицах каблині

Під сяйві подорожних ліхтарів,

Піднявши я свій ковнір від зимноти та сироти

Коли в очах уколить блискавка світла неону

Що ніч з репала

І доторкнула звук тишини

І в те голе світло я побачив

Сто тисяч людей може ще і більше

Люди говорять та не розмовляють

Люди чують та не слухають

Люди пишуть пісні, які голоси не поділяють

Ніхто не в смілить

Турбувати ті звуки тиші.

“О дурні" Я сазав, ви не знаєте

Тишина ніби як той рак росте.

Чуйте слова мої, щоб я міг вас навчити

Візми руки мої, щоб я міг вас досягнути

Але слова мої, як тихий дощ пішли

І лунали в криницях тишии.

І люди поклонились і молились

До бога неона, якого вони створили

І та міта виблискала свою засторогу

У словах що вона оформлювала

І сказала міта "Ті слова пророків

записані у метро там на стінах,

І в коридорах межканців

І прошепочені в звуках тишини"