Друже темряво, привіт,
З тобою буду говорить
Про те що бачив я у сні
Тривожно через це мені
Видіння дивні ці засіли міцно в голові
Моїй
Серед звучання тиші
У снах самотньо я блукав
І вітер комір мій здіймав
Бруківка вуличок вузьких
В м'якому сяйві ліхтарів
І раптом очі осліпив цей знак - неону жар
Пітьму розтяв
Діткнув звучання тиші
У світлі голому уздрів
Тисяч із десять, поготів
Людей, що мовчки розмовляли
Що чути й слухать не бажали
І не співав ніхто дарма написані пісні
Ніхто не смів
Порушити звучання тиші
Мовив: "Чи знаєте про те
Мовчання наче рак росте
Послухайте щоб вас навчив я
Візьміть за руку щоб провів я"
Та слова мої упали, наче краплі непримітні
Відлунням у криницях тиші
Ось моляться й поклони б'ють
Свому неонному божку
Знак засторогою блима
У літерах що їх склада
Говорить: "Ці слова пророків
Написані на стінах у метро й осель
В дверях петель
Й шепочені в звучанні тиші"