По сходах ми пройшли, розмову ми вели
Хоч бачились зрідка, він мовив: друг старий
Мене цим здивував, увічі я йому сказав
Гадав, ти вмер давно, давним-давним-давно
О ні, не я
Я контролюю все
Із тим хто світ продав
Ти є лицем в лице
Я руку потиснув, і сміючись пішов
І мандрував з тих пір, та що я віднайшов
Людей що в світі цім окинув поглядом своїм
Чи вмерли ми давно, давним-давним-давно?
Хто зна, не я
Контроль понад усе
Із тим хто світ продав
Ти є лицем в лице
Хто зна, не я
Контроль понад усе
Із тим хто світ продав
Ти є лицем в лице