Йди вперед і досягай, віддай всього себе.
Ти ніколи не забудеш цей краєвид із вершини.
Просто доберися до фінішу, задзвони у дзвін.
В тебе будуть нагороди, які зможеш показувати
І цікаві історїї, в які важко не повірити.
Та чи не виникає враження....що...
Коли шукаєш золото - пропускаєш райдугу.
Кольори все ще видно,
Але вони вже інші.
Знаєш, можливо, колись ти досягнеш успіху.
Але щоб втримати його, треба стати черствішим.
Якщо все, чого ми прагнемо - це дотягнутись до вершини
Чи не втрачаємо ми сенс?
Чи не губимо суть?
Це знання?
Це видіння?
Це марення?
Чи просто сон?
Згадай той момент,
Ти спалахнув, як іскра.
Хоч і нічого не мав за душею
Крім планів на майбутнє.
Ти уявляв все яскраво,
Це й стало твоїм поштовхом
А зараз, я впевнений,
Від тебе залишився лиш попіл.
Отже, якщо ти вже на півдорозі,
Ти все ще хочеш дійти до мети?
Бо під час пошуків золота - пропускаєш райдугу.
Кольори все ще видно,
Але вони вже не такі ж.
Знаєш, можливо, колись ти досягнеш успіху.
Але щоб втримати його, треба стати черствішим.
Якщо все, чого ми прагнемо - це дотягнутись до вершини
Чи не втрачаємо ми сенс?
Чи не губимо суть?
Це знання?
Це видіння?
Це марення?
Чи просто сон?
Якщо ти все ще посміхаєшся,
Якщо ти знайшов відповідь,
Дай нам знати.
Чи варті пошуки золота того, щоб пропускати райдугу?
Кольори вже ще видно,
Вони все такі ж?
Знаєш, можливо, колись ти досягнеш успіху.
Але щоб втимати його, треба стати черствішим.
Якщо все, чого ми прагнемо - це дотягнутись до вершини
Чи не втрачаємо ми сенс?
Чи не губимо суть?
Це знання?
Це видіння?
Чи просто марення?
Це сон?