The Dangling Conversation [Ukrainian translation]

Натюрморт цей акварельний

Пізній вечір зображає

Сонце світить крізь шнурівку штор,

Тінь кімнату огортає

Сидимо ми, п’ємо каву,

Вбрані у байдужість,

Як мушлі на піску

Океану чути шум

У обірваній розмові,

У зітханнях показних

Цих обмежених життів.

В тебе книжка Емілі Дікінсон,

У мене – Роберт Фрост

Наші закладки вимірюють,

Що згубити довелось.

Як у недолугім вірші,

Ми – рядки, що з ритму вийшли,

Наче строфи ми

Зміщені й без рими

Загублені у обірваній розмові,

У зітханнях показних

Цих обмежених життів.

Ми говоримо про варте

Із підібраністю фраз

«Чи доцільним є аналіз?»

«Чи театр віджив свій час?»

Як кімната потьмяніла,

Я лиш тінь твою цілую,

Твою руку не візьму

Ти - чужа мені людина,

Загублена у обірваній розмові,

У зітханнях показних

Цих обмежених життів.