Може, все зайшло занадто далеко
І твоя відсутність приносить лише зайвий біль
Емоції по кабелю
Але там немає тебе та й мене
Не був святим
Але й ти не була, ставлячи крапки без сенсу
Це перший раз, коли можеш впасти
Коли можеш впасти знизу вверх
І залишила мені щоденник, але стерла фінал
Неначе скло об асфальт, коли мрії розбиваються
І перетворюються на спогади
Прошу тебе більше не казати, що підеш
До синього моря
І що твоє вікно це більше ніж дорога в небо
Прошу більше не кажи, що померло наше кохання
І що відсьогодні відчуватиму тебе в краплях дощу
Ти мені не віриш, але знаю, що приховують твої очі
Відчуваю тебе через серцебиття
Декілька сантиметрів між нами, не давай задній хід
І пригадую, як казала стільки разів
Що немає ніякої різниці, підійматись чи спускатись
Сходи в нікуди інколи ведуть вище хмар
І залишила мені щоденник, але стерла фінал
Неначе скло об асфальт, коли мрії розбиваються
І перетворюються на спогади
Прошу тебе більше не казати, що підеш
До синього моря
І що твоє вікно це більше ніж дорога в небо
Прошу більше не кажи, що померло наше кохання
І що відсьогодні відчуватиму тебе в краплях дощу
Скажи, дуже прошу тебе, скажи мені
Що - не божевільна
І що будемо разом
І ніяка фуртуна
Не зможе згасити
Два погляди
Прошу тебе більше не казати, що підеш
До синього моря
І що твоє вікно це більше ніж дорога в небо
Прошу більше не кажи, що померло наше кохання
І що відсьогодні відчуватиму тебе в краплях дощу