Сутінків темне вино,
біль на хвилинку притих.
крізь незачинене в літо вікно
ледь чути сміх.
На підвіконня з небес
птахом вечірнім злечу.
спогадом тихим торкнуся тебе
щоб ти почув.
Я відчуваю тебе,
зачекай мене...
Хоч у ві сні поцілую
твої очі...
Я відчуваю тебе,
зачекай мене...
Тільки для тебе існую
я щоночі...
Чи там на небі є хтось,
хто всім життя роздає?
чи прокладе мені доля місток
там, де ти є ?
Хай догорає цей день
місячне сяйво пече
в небі розтану,
як іншу знайдеш,
зникну з очей.
Я відчуваю тебе,
Зачекай мене...
Хоч у ві сні поцілую
твої очі...
Я відчуваю тебе,
Зачекай мене...
Тільки для тебе існую
я щоночі...
Сутінків темне вино...
На підвіконня з небес...
Крізь незачинене в серці вікно
Чую і бачу тебе...
Я відчуваю тебе...