Суддя [Suddja] [Russian translation]

Пробач мені, прошу, вибач,

це я в усьому винна

Пробач мені, прошу, вибач,

шепочу я невпинно

Від цього лихого світу

тебе не вберегла я

Що мені тепер робити,

коли тебе немає?

Всі слова, що ти колись мені казала,

ще звучать у голові моїй

Всі забули, мов ніколи і не знали,

на ганебний фарс перетворивши біль

Всі забули про свою вину

Як тебе покинули одну

Як самі тебе на вірну смерть послали

Та я нагадаю їм

Винні!

Пробач мені, прошу, вибач,

бо я найбільше винна

Пробач мені, прошу, вибач,

моя вина безмірна

Якби тебе зупинити

в день той страшний змогла я

Та що можу я зробити,

тебе уже немає!

«Нам потрібен результат, не виправдання!

Тож як хочеш ти його лови!»

За її заслуги, за її старання

наказом своїм її згубили ви

Вона сподівалася на вас

Вона виконала ваш наказ

Весь той біль, що через вас вона терпіла

Відгукнеться іще вам

Винні!

У свій відчай устромлю я ніж

Ріжу, ріжу, але більше його лиш

Всі, хто винен в тому, що с тобою сталось

Заплатили за усе

Але…

Пробач мені, прошу, вибач,

я цього не хотіла

Все те, за що ти боролась,

я все занапастила

Чи помста це, чи залежність?

Не знаю я, не знаю!

Та мене це не бентежить,

бо мене вже немає

Якби тоді помінялась

місцями я з тобою

Я б не жила із цим жалем,

із цією виною

Цей світ – це моя в’язниця,

це моя домовина

Та скоро це все скінчиться

Тож мій вердикт

Винна!