Зненацька в моїй голові поселилася
Поміж думками знайшла дім
Складає вуста в слова щоб могла бути
В нападах каяття сплачує за житло
Я тихо так програю у неї,
Не кажу нічого, може колись втратить сили
Вона постійно повторює мені
«Я зникну коли захочеш»,
Та в шафі щораз більше трупів.
Відчиняю двері, намагаюся вийти,
Лише тіні по мені самій.
Відчиняю двері, намагаюся вийти
Вона така чужа як учорашній день
Навіть речення не скаже мені
Я викидаю спогади — вона їх підбирає
Вона краще від мене знає, чого я хочу
Я тихо так програю у неї,
Не кажу нічого, може колись втратить сили
Вона постійно повторює мені
«Я зникну коли захочеш»,
Та в шафі щораз більше трупів.
Відчиняю двері, намагаюся вийти,
Лише тіні по мені самій.
Відчиняю двері, намагаюся вийти