Немов у замку король я тут жив,
Щасливо й безбідно.
Сліз не лив, не тужив,
І ні в чому відмови не знав.
Може з неба упав,
Наче бомба цей рейнджер
Негідник.
І тут почалася зі мною якась дивина.
Що? Що це воно за дивина?
Що? Що?
Що це воно за дивина?
І за що це мені?
А усі, хто зі мною був,
Покинули мене
І одна лиш є надія
Що це мине.
Я мав силу (силу)
Я мав повагу (повагу)
Та ось я ні з чим.
Розлюбив мене мій вірний побратим.
Я не розумію…
Що це воно за дивина?
Що? Що?
Що це воно за дивина?
І за що це мені?
Що? Що?