Там в’язень втікає
У темряві ззовні
Божу немилість
Він заслужив
Свідком Господа маю
Не здамся нізащо
Я до зустрічі з ним
Я до зустрічі з ним
Він знає шлях свій в пітьмі,
Шлях же Господній – мій труд
Винагорода чекає на небі
На праведний люд
А тих, хто впав, мов той люцифер,
Чекатиме суд*
Зорі
Багаточисленні
Не порахувати
Порядком та світлом
У морок світіть
Ви – охоронці
Впевнені й тихі
Нічну варту несіть
Нічну варту несіть
Ви знаєте місце своє
Тримаєте курс в вишині
І всі ваші пори ідуть та приходять,
Незмінні вони
А як впадете,
Мов той люцифер,
Горіть у вогні!
І так має бути, бо так закарбовано
На вході до раю
Що хто спіткнеться та хто впаде,
Понесе покарання!
Поможи, Боже,
Його посадити
За ґрати міцні
Спочинку не знатиму
До того, клянуся!
Свідком зорі мені!