Старе місто [Stare misto]

Старе місто, брук блистить під ногами

Намистом зірки розкинулись в небі

І листя шепоче мені: "Де ідеш, де ідеш?"

Я крокую, на рантку з тобою іду

Я милуюсь природою, гарно так тут

Аж душа із грудей рветься десь до небес

Серце б’ється швидко лишень ти десь близько

Це небесне почуття

Дотик рук таємний, ніжних уст тепло взаємне

Я в полоні твоєму, а ти – моя

За хвилину, за мить я побачу тебе

І навколо усе немов розцвіте

Запалає у грудях малесенький вогник кохання

Почуття, яке ти даруєш мені,

Воно більше за небо, ніжніше за світло

Десь на землі воно зветься любов