Як ти, як життя?
І ти вже звикла?
Уже тобі комфортно у Стамбулі?
І заміж вийшла, як воно?
Знайшла нарешті той омріяний спокій?
У мене добре все
Все, як завжди
Снодійне
І нещирий сміх
У мене добре все
Ти ж мене знаєш
Що не зроблю, що не скажу -
Те ж саме спізненості відчуття
Побачити б тебе... Востаннє
В обличчі твому загубитись
Востаннє здатися тобі в полон
Хоч ти й не зрозумієш...
Востаннє моєю станеш
Прокинутись з тобою поряд
Повір, новин в мене немає
Ну звісно, трохи постарів
Волосся трохи поріділо
Лиш нескінченну ніч ти залишила
І змусила поставити три крапки
Я виду не подав, замкнувся в собі.