Я чула - ти остепенився,
І дівчину собі знайшов, женився.
Я чула, що твоя збулася мрія
Мабуть, вона дала все те, на що нездатна я.
Ох, друже мій, чого тобі встидатись?
Не я ж втекла, щоби сховатись.
Незваною я не прийду тобі зізнатись,
Що перед цим не встояти, хіба піддатись.
Надіюсь, ще заглянеш в мої очі
І здогадаєшся, що серце ще тріпоче.
Нехай вже так – найду когось як ти.
Тобі ж бажаю щастя віднайти.
Не забувай мене, благаю,
Ти якось мовив, пам'ятаю:
"Буває, що любов триває,
А часом хтось лише страждає".
Буває, що любов триває,
А часом хтось лише страждає.
Ти знаєш – час зника без вороття,
Ще вчора нами дихало життя.
Серпанком літо нас вітало,
Нас диво славних днів єднало.
Незваною я не прийду тобі зізнатись,
Що перед цим не встояти, хіба піддатись.
Надіюсь, ще заглянеш в мої очі
І здогадаєшся, що серце ще тріпоче.
Нехай вже так – найду когось як ти.
Тобі ж бажаю щастя віднайти.
Не забувай мене, благаю,
Ти якось мовив, пам'ятаю:
"Буває, що любов триває,
А часом хтось лише страждає".
Буває, що любов триває,
А часом хтось лише страждає.
Із цим ніщо не порівняти,
Ні клопоти пусті, турботи,
Ні хиби, ні прощення, якими спогади живуть,
Якби ж то знати, що гірке солодким звуть?
Нехай вже так – найду когось як ти.
Тобі ж бажаю щастя віднайти.
Не забувай мене, благаю,
Ти якось мовив, пам'ятаю:
"Буває, що любов триває,
А часом хтось лише страждає".
Буває, що любов триває,
А часом хтось лише страждає.