Знову й знову я думаю про те, як ми були разом
Як ти сказала, що ти така щаслива, що можеш померти
Казав собі, що ти була саме для мене
Але відчував себе таким самотнім у твоїй компанії
Та це було кохання а це є попіл, котрий я ще пам'ятаю
Ти можеш підсісти на звичайний вид суму
Як заперечення до кінця,
Завжди до кінця
Тож коли ми зрозуміли, що ми (разом) не маємо сенсу
коли ти сказала, що ми можемо все ще бути друзями
Але я підмітив, що я радий, що все закінчилося
Але ти не спалила мости між нами
Поводила себе так, ніби це ніколи не траплялось
І би були нічим
І я навіть не потребую твого кохання
Та ти поводишся зі мною, як з незнайомцем
І це так грубо
Можна було не зупинятися так повільно
Маєш друзів, збираєш свої диски
А потім зміни свій номер
Хоча я думаю, що мені він все одно не потрібен
Тепер ти лише хтось, кого я колись знав
Тепер ти лише хтось, кого я колись знав
Тепер ти лише хтось, кого я колись знав
Знову й знову я думаю про часи, коли ти мене підводив
Але чи не вірила я, що я це те, чим я сама себе зробила
А зараз я не хочу жити так
Читаю у кожному твоєму слові
Ти сказав, що можеш це відпустити
І я не спіймаю тебе на зустрічі з кимось, кого ти колись знав
Але ти не спалила мости між нами
Поводила себе так, ніби це ніколи не траплялось
І би були нічим
І я навіть не потребую твого кохання
Та ти поводишся зі мною, як з незнайомцем
І це так грубо
Можна було не зупинятися так повільно
Маєш друзів, збираєш свої диски
А потім зміни свій номер
Хоча я думаю, що мені він все одно не потрібен
Тепер ти лише хтось, кого я колись знав
Хтось...
Я колись знав...
Що я колись знав...
Хтось...
Тепер ти лише хтось, кого я колись знав