В мене просто інше ставлення.
Я спокійна, адже, ну, я тебе маю.
Є Ельза і Крісто і Свен є
Цілий широкий світ і я
Не самотня в ньому.
Час із вітром вітати негоду,
Нам роки не на шкоду,
Адже в кожну мить неначе
Хмарка промайне.
Той гарбузик скоро добривом буде.
І листок схопив осінню застуду.
Не підвладне часу тільки головне.
Так, є на вік живе,
Завжди в тебе твоя рука.
Зовсім не нове.
Наша дружба давно така.
Наче мур міцні речі головні,
Якірці кораблю.
Щось на вік живе,
Я це щось, як життя люблю.
Вже листя, глянь, опадає.
Чую долі вже поклик лунає.
Ти у ввечері освідчися уже нарешті їй?
Та як зробити це я досі не знаю,
Постійно цю обручку виймаю.
Може про романтику подбати б я зумів.
Є в нас вічне й святе.
От кохання вогнем зайшлось.
Набір звичних тем.
От мій олень це той ще лось.
Тільки дайте час,
Я здивую вас.
Я точні слова знайду,
Так?
Сам ти той ще лось.
Свен, ти вічно в одну ду-ду.
Як свище вітер, гуде і зве,
Отруює слух.
Що там у світі?
Невже це знову гроз жадає дух?
Ні, ні, я вдома.
Тут все, що маю я.
Рідне все й знайоме,
Спокійних днів гукає течія.
Не вічно та й досі ти молодий.
Скоро в нас стане зимно та голо.
Ми дякуємо за осінь та барв її парад.
Всього в нас завжди буде удосталь,
У радість життя буде просто.
Аренделя прапори хай в небі вільно майорять.
Хай в небі майорять. [x2]
Є навік живе.
Те, чого не зітруть роки.
В нас всіх є таке,
Що з водою не йде в піски.
Що за рогом там не вгадати нам.
Слово дай майбуттю.
В нас є те, що є.
Щиро дякую я життю
Дякую я життю [x3]
Я вдячна за все життю.