Ти не одинока!
Тишу я все ж перерву
На рекорд я піду
Щоб сказати тихе "вибач"
Тож почуй
Якщо мене покинеш
Чи сердце моє спинеш
Та світу завжди треба більше
Причин ми додамо як най-швид-ше
Ми йдемо пліч-о-пліч
Освітлюємо шлях щоніч
Ці ескалатори йдуть в потойбіч
На шкірі бутан як цього міста небо
Вкрадене в мене
Здраствуй, Янгол, скажеш, де ж ти є?
Хто нам небо поверне?
Хто нам пове́рне...
І в цей момент нам не стулить повік на цих очах
Живем у спогадах, не бачучи людських жахіть
Мертвець під сонцем застигає вмить, лиш сталь дзевенить
Проміння гостре розриває плоть
І серце несе на сонцезлоть
Якщо у грудях хоч одне залишив ти, хоч і мале
Як після пережитого повернути нам здоровий глузд?
Та світу завжди треба більше
Причин цього вже не злічить
На шкірі бутан як цього міста небо
Вкрадене в мене
Здраствуй, Янгол, скажеш, де ж ти є?
Хто нам небо поверне?
Хто нам небо поверне...