Народився він, сам нині не знає де
Не бачив сонця, ні неба також
Батько йому ворожий, мами не знав
Отже самотній повсякчас вітав новий день
«Чому я?» так Бога питав
«Справді тих крил не можу мати?»
Розклав руки, певно цього хоче
І його очі говорять «Лети!»…
Рай, якого вночі ти прагнеш так, як я
То небо, то рай
Далі, далі я прошу лети, я прошу жени…
Рай, якого вночі ти прагнеш так, як я
То небо, то рай
Далі, далі, я прошу лети, я прошу жени…
Черговий день, чергова така ніч
Коли покохати його не було кому
А скільки можна молитися про гніт
Який запалає, коли хотів би він
Залитий сльозами, снилося йому, що
Що його душа вже вміє літати
Розклав руки, певно цього хоче
І його очі говорять «Лети!»…
Рай, якого вночі ти прагнеш так, як я
То небо, то рай
Далі, далі, я прошу лети, я прошу жени…
Рай, якого вночі ти прагнеш так, як я
То небо, то рай
Далі, далі, я прошу лети, я прошу жени…
Поглянь, хлопчику,
За мрію віддав ти життя
Тож я благаю тебе, лети
Пора вже тобі також
Крилаті руки має Бог
Він дав їх Тобі за біль
Прагнуть вони, щоб ти їх розклав уже
І полетів, де той омріяний...
Рай, якого вночі ти прагнеш так, як я
То небо, то рай
Далі, далі, я прошу лети, я прошу жени…
Рай, якого вночі ти прагнеш так, як я
То небо, то рай
Далі, далі, я прошу лети, я прошу жени…